Чорна звістка болем прошила серце нашого освітнього закладу. 14 березня 2026 року кривава війна забрала життя того, хто мав будувати майбутнє, любити, творити та просто жити. Від удару ворожої авіабомби загинув наш учень – Нагорний Родіон.
Йому назавжди залишиться сімнадцять.
Того фатального дня Родіон, як завжди енергійний та сповнений планів, поспішав на тренування. Спорт був його пристрастю, він гартував характер і мріяв про перемоги. Але ворожий метал, випущений нелюдами, став на заваді цим мріям. Один миттєвий удар обірвав шлях юнака, який лише починав розправляти крила.
Родіон був не просто учнем нашого Центру. Для викладачів він був старанним та відповідальним хлопцем, для друзів – надійним товаришем, душею компанії, людиною, яка завжди прийде на допомогу. Його посмішка могла розрадити у найважчі часи, а його цілеспрямованість надихала одногрупників.
Ми втратили частинку нашої родини. Неможливо дібрати слів, щоб втамувати біль батьків, які втратили сина. Немає ліків проти порожнечі, що залишилася в кабінетах, майстернях, де ще вчора лунав його голос.
Ворог вкотре довів свою ницість, вбиваючи наших дітей просто на вулицях рідного міста. Це не просто статистика – це наш спільний біль, наша спільна рана, яка ніколи не загоїться.
Адміністрація, викладацький та учнівський колективи ДНЗ «Запорізький промисловий центр професійно-технічної освіти» висловлюють щирі співчуття рідним та близьким Родіона. Ми схиляємо голови у глибокій скорботі.
Родіоне, ти назавжди залишишся у наших спогадах таким, яким ми тебе знали – молодим, сильним та незламним. Твоє ім’я буде вписане у скорботний літопис нашого закладу як вічне нагадування про ціну, яку платить українська молодь за право бути вільними.