Загальна характеристика професії «ЕЛЕКТРОГАЗОЗВАРНИК»
Електрогазозварник з’єднує (зварює) елементи металоконструкцій, трубопроводи, деталі машин і механізмів за допомогою зварювального апарату. Збирає заготовки (вузли) конструкцій, здійснює їхнє транспортування в межах робочого місця, налагоджує зварювальне устаткування, встановлює необхідний режим зварки, здійснює зоровий контроль швів. Запобігає виникненню напруги і деформацій у виробі.
Основним знаряддям роботи електрозварника ручної зварки є електрод. Для зварювання тонкого металу, кольорових металів, їхніх сплавів і чавуну використовується газовий пальник, в якому відбувається змішування горючого газу з киснем і утворення полум’я. Газозварник, окрім зварювання, виконує роботи з нарізання деталей різної довжини і за різними контурами, здійснює наплавлення, паяння і підігрівання металу.
Професійно важливі якості:
Професія ставить підвищені вимоги до фізичної сили і витривалості спеціаліста, його гостроти зору і сприйняття кольорів, гнучкості і рухливості рук, ніг і усього тіла, вестибулярного апарата.
Електрогазозварник повинен уміти тривалий час сконцентровувати увагу, володіти хорошою зорово-моторною координацією, розвиненою просторовою уявою і технічним мисленням, бути акуратним і урівноваженим.
• раціонально і ефективно організовувати працю на робочому місці;
• додержуватися норм технологічного процесу;
• не допускати браку в роботі;
• знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці й навколишнього середовища, додержуватись норм, методів і прийомів безпечного ведення робіт;
• використовувати в разі необхідності засоби попередження і усунення природних і непередбачених негативних явищ (пожеж, аварій, повень, тощо);
Споріднені професії: Газозварювальник, газоелектрозварювальник, електрозварник на автоматичних і напівавтоматичних машинах, газорізальник, електрогазозварник-врізальник.
Загальна характеристика професії «СЛЮСАР З МЕХАНОСКЛАДАЛЬНИХ РОБІТ»
Слюсар з механоскладальних підприємства чи з інших робіт здійснює зборку машин і механізмів з деталей, отриманих з інших цехів підприємств. Щоб зібрати готовий механізм треба спочатку вивчити креслення, підготувати деталі, потім зібрати окремі вузли, відрегулювати, тобто перевірити правильність взаємодії зібраних деталей і вузлів і, нарешті, провести іспит зібраного виробу. Іноді підгін деталей вимагає прилаштування їхніх розмірів до необхідних.
Слюсарю-збирачу приходиться за допомогою спеціальних слюсарних інструментів здійснювати доведення деталей. Припасування деталей вимагає від слюсаря знання властивостей металів і сплавів, а також володіння усіма видами слюсарних робіт, пов’язаних з обробкою деталі.
З’єднання деталей у вузли і надалі в конструкції відбувається шляхом запресовування, пайки, зварювання, а також за допомогою болтів, шпонок, різьблення, заклепок і інших способів кріплення в залежності від механізму, що збирається. Наприклад, при зборці корпуса судна слюсарю необхідно користатися молотками різного калібру, зварювальними інструментами, а при збірці радіотехнічної системи – викрутками, паяльником, напилком.
У більшості виробництв значна частина складальних робіт автоматизована. Слюсарі високого розряду роблять статичне і динамічне регулювання складних деталей і вузлів, роблять розрахунок зубцюватих зчеплень, виявляють і усувають дефекти збірки, беруть участь у складанні паспорта на вироби, що збираються і випробуються.
Ринок праці: Області застосування, можливі місця роботи: виробничі підприємства, слюсарні ремонтні майстерні; машинобудування, суднобудування, дизайн інтер’єрів і фасадів будинків.
Перспективи: Перспективи професійного росту і кар’єри: підвищення розряду, заробітної плати, складності виконуваних робіт; можливий адміністративний ріст, підвищення кваліфікації (технікум, інститут), розширення професійних перспектив за рахунок збільшення видів виконуваних робіт, перекваліфікація в родинні професії. Професія користується попитом на ринку праці.
