Благодійна акція допомоги безпритульним тваринам

Вже другий рік поспіль, завдяки ініціативі учнівського самоврядування в нашому закладі освіти проходить благодійна акція допомоги безпритульним тваринам. Знову були зібрані теплі речі, щоб “хвостикам” було легше перенести зимові морози, купили корм. Неможливо виховати нормальну, добру і чуйну людину, не давши їй змогу піклуватися про когось або зробити добро тому, хто цього потребує.

              Собача доля

Він тихо брів у зимний, сивий морок.

В похмурий світ, холодну, темну ніч.

У відчаї шукаючи притулок,

упав без сил і далі йти не зміг.

 

Ховаючи сумний, голодний погляд,

лежав в снігу, ледь стримуючи біль.

Все тіло огортав нещадний холод.

Кружляла й гучно вила заметіль.

 

Підступно до очей збирались сльози,

а туга виривалася з грудей.

Не витримати більш йому морозів,

жорстокості й байдужості людей.

 

Та, раптом, навкруги все стало тихо.

Забрав світанок нічку у полон.

Ущухнув біль, затихла завірюха.

Занурився Собака в дивний сон.

 

Потрапив знову в сяйне, тепле літо.

Дитинства безтурботні, любі дні.

Любов’ю материнською сповиті,

і сонцем благодатної пори.

 

Та пожовтіли враз шовкові трави.

Миттєво зникли крапельки тепла.

Повіяло осінніми вітрами,

а на порозі зачекалася зима.

 

Невтомно песик біг до перехожих

з надією у відданих очах:

“У час печалі та у дні пригожі

довіку буду поряд біля вас.

 

Любитиму відверто, до нестями!

Стрічатиму всіх гавкотом гучним!

Ваш сон охоронятиму ночами.

Лише́ візьміть мене до себе в дім!”

 

Та не були почутими благання.

Ніхто не зміг зарадити біді.

І вранці, на зимовому світанні

собаче серце стихло назавжди.