Молодь — це двигун майбутнього. У 2025 році українські юнаки та дівчата показують, що навіть під час війни можна мріяти, працювати й надихати інших.

Запорізька молодь щодня доводить, що серце індустріального міста б’ється в унісон із серцями воїнів на фронті. Харківська молодь навчається під звуки сирен, але не втрачає жаги до знань. У Сумах і Чернігові молоді люди перетворюють зруйновані простори на місця життя і творчості.

Київська молодь веде вперед — запускає стартапи, втілює громадські ініціативи, творить креативні ідеї, що надихають всю країну. Херсонська молодь, попри небезпеку, повертається додому, щоб будувати і берегти. Одеська молодь об’єднує море, культуру й волонтерське тепло, зберігаючи місто світлим і відкритим. Миколаївська молодь своїми руками відновлює дороги, школи, парки, втілюючи мрію про мирне завтра.

Це покоління не чекає на зміни — воно творить їх власноруч. Ми різні, ми з різних міст, але нас об’єднує одне — віра у незалежне, сильне й квітуче майбутнє України.