28 липня Україна щорічно відзначає День Української Державності, встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року № 423 з метою утвердження понад тисячолітніх традицій українського державотворення, яке корінням сягає часів заснування міста Києва та розквітло за князювання Володимира Великого.

Історія українського державотворення засвідчується першими згадками про заснування столиці Давньоруської держави – міста Києва та подіями, пов’язаними з діяльністю князя Київського Володимира. У 988 році він прийняв християнство як державну монорелігію, що стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх  розвитку кириличної писемності. Давня Русь успішно долучилася до загальноєвропейського культурно-релігійного простору. Її державотворчі традиції продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.

Саме на вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого у День Хрещення Київської Руси–України – 28 липня – встановлено День Української Державності.

Святкуючи його, ми засвідчуємо також і повагу до Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Грушевського, інших знаменних представників і представниць національної еліти і борців за державність та незалежність України.

Прагнення до свободи та самостійності є визначальною цінністю українців, що давала наснагу і сили залишатися собою в часи бездержавності.

День Української Державності нероздільно пов’язаний із розвитком війська та військовими тисячолітніми традиціями. Українці – захисники нашої державності – нащадки воїнів-русичів, козаків, січових стрільців, вояків УПА. Сучасні Збройні Сили України, стримуючи агресора – Російську Федерацію, захищаючи суверенітет і незалежність Української держави – доводять, що українці – народ-військо.

Упродовж тривалої історії українці не полишали боротьби за свободу та здобуття державності. Першу в ХХ столітті незалежність Україна проголосила 22 січня 1918 року. Актом 24 серпня 1991 року її врешті остаточно утвердила – відновила незалежність. Україна у ХХ столітті кілька разів здобувала суверенітет і втрачала його через внутрішні незгоди під час зовнішньої агресії. Національна єдність – обов’язкова умова збереження державності.

Державні символи України також відбивають тяглість наших національних традицій, ідентифікують нашу територію протягом історичного періоду. 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради відбулося проголошення незалежності та суверенності Української Народної Республіки, за часів якої було затверджено герб, основним елементом якого був тризуб – герб Володимира Великого (без хреста). Тоді ж пісню Павла Чубинського “Ще не вмерла Україна” на музику Михайла Вербицького було затверджено гімном. Державним прапором став синьо-жовтий стяг.

Від різних періодів історії Україна успадкувала засадничі ознаки держави. Від Русі: цивілізаційний вибір, який визначився із прийняттям християнства у 988 р.; тризуб, що став державний гербом сучасної України; Київ – столицю, політичний і культурний центр українських земель; гривню – назву грошової одиниці; назву Україна, що вперше згадується в Іпатіївському літописі у 1187 році. Від Галицько-Волинської держави: синьо-жовті барви національного прапора; утвердження європейського вектора розвитку. Від Великого Князівства Литовського: європейську традицію міського самоврядування – магдебурзьке право; Пересопницьке Євангеліє – видатну рукописну пам’ятку, на якій складають присягу президенти України. Від козацької доби: республіканські традиції народовладдя; військові традиції, які лягли в основу збройних сил Української Народної Республіки; одну із перших європейських конституцій нового часу, укладену Пилипом Орликом 1710 року. Від української державності початку ХХ століття (УНР, ЗУНР, Українська Держава Павла Скоропадського): демократичні засади державного будівництва; перший парламент (Українська Центральна Рада); перший уряд (Генеральний Секретаріат Центральної Ради); державні символи: герб, гімн «Ще не вмерла Україна», прапор; соборність – об’єднання українських земель в єдиній незалежній державі; Українську Академію Наук, що була заснована Павлом Скоропадським у листопаді 1918 року. Від Української Радянської Соціалістичної Республіки: статус засновника Організації об’єднаних націй; адміністративно-територіальний устрій.

За час існування комуністичної тоталітарної системи ні Голодомор 1932–1933 років, ні масові голоди, ні репресії, Великий терор, економічні та політичні експерименти не змогли викорінити державницькі устремління українців. Наприкінці 80-х років ХХ століття в умовах послаблення командно-адміністративного диктату знову відродився масовий національно-патріотичний рух і постало питання незалежності.

16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет. Вона проголосила верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах.

24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який став точкою відліку сучасної державності. Насправді ж, відбулося відновлення державного суверенітету, за який українці змагалися протягом багатьох століть. Навіть більше – проголошення державної незалежності Україною відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР та остаточній ліквідації комуністичної тоталітарної системи. 1 грудня 1991 року на всеукраїнському референдумі Український народ абсолютною більшістю голосів підтвердив прагнення жити в самостійній державі.

Державність неможлива без Головного Закону країни.   28 червня 1996 року прийнята Конституція незалежної України – Основний закон, який остаточно проголосив Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, визнав людину найвищою соціальною цінністю і утвердив народовладдя. У вересні того ж року офіційно введено в обіг національну валюту – гривню, яка неодноразово була грошовою одиницею на українських землях. Конституція України 1996 року закріпила тризуб як малий державний герб. Питання про великий герб відкладено на майбутнє.

З нагоди свята Дня Української Державності в ДНЗ «Запорізьке МВПУ» заплановано заходи щодо його відзначення:

№з/п	Зміст заходу	Дата проведення	Відповідальний
1.	Церемонія урочистого підняття Державного Прапора України	вересень, 2022	Заступник директора з ВР
2.	Покладання квітів до пам’ятних знаків на честь видатних українців, причетних до українського державотворення, загиблих Героїв Небесної Сотні та російсько-української війни,	вересень, 2022	Заступник директора з ВР
3.	Тематичні книжково-ілюстративні виставки, огляд літератури, інформаційно-довідкові плакати, присвячені Дню Української Державності	серпень-вересень, 2022	Бібліотекар
4.	Тематичні інформаційні стіннівки	вересень, 2022	Класні керівники, майстри в/н
5.	Виховні години на тему «Шлях крізь віки»	вересень, 2022	Класні керівники, майстри в/н
6.	Фотоконкурс «Ти у серці моїм, Україно»	вересень, 2022	Керівник гуртка
7.	Тематичні вікторини «Українська державність: історія і сучасність»	вересень, 2022	Викладачі суспільно-гуманітарних дисциплін

О 16.00 у сквері імені Т. Шевченка буде проведено історичний екскурс «Шлях крізь віки», у рамках якого демонструватимуть відеожурнал про історію державотворення, еволюцію державних та народних символів, відбудуться інтерактивні ігри та вікторини для дітей, «вільний мікрофон» (вірші українських класиків), виставка фотографій «Ти у серці моїм, Україно», книжкова виставка-ілюстрація «Символи Державності України», виставка плакатів «Українська державність: історія і сучасність».

Низка заходів національно-патріотичного спрямування (тематичні заняття, вікторини, флешмоби, виставки літератури та дитячих малюнків тощо) відбудеться у закладах освіти, культури та підліткових клубах.

Також у столиці встановлять інформаційно-довідкові стенди і конструкції про борців за незалежність України, учасників національної безпеки та оборони.